Вячеслав Николаевич, Дания 30 октября 2019 05:39:17

Риторичне друга книга Валентини Попелюшки (ЖукБурлаки), до якої автор йшла майже п ять років. Поетична збірка увібрала усі тривоги і хвилювання, які переймали і чарували своїм шармом усіх, хто хоч раз у житті плекав у собі почуття любові. Думки і відчуття автора знайшли своє відображення на папері, як у майбутньому, сподіваємося, і у серцях читачів.

"До читача Читачу любий! Я до Тебе йшла крізь нашого буття важкі змагання. Ні всенародний біль, ні самокатування в душі моїй не породили зла. Існують істини і вічні, і прості: зла не бажай зловмисникам-сусідач, не тішся їхнім негараздам-бідам, бо порятунок всіх в добрі і доброті. І не дивуйсь, Читачу любий мій, що в строфах у моїх багато нарікання. Гірка в нас доля, - і вчорашня, й давня: за виживання ненастанний бій. І нині з лихами триває бій! Але не все погано в нашім домі! Прийдешності шляхи нам невідані, та душі наші сповнені надій. Не все, не все і добре в дамі в нас, та підростає здібна наша зміна! Ми смертні, та безсмертна Україна, і свідчення таму - Історія і Час!